Хто в Україні не має права на спадкування

Право на спадкування за законом одержують особи, визначені у заповіті. У разі, якщо немає заповіту, право на спадкування отримують особи, визначені у ст.1261-1265 Цивільного кодексу. Проте є категорія осіб, які можуть бути усунені від спадкування.

В Україні питання спадкування регулюється, зокрема Цивільним кодексом України, яким встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України. Проте є категорія осіб, які можуть бути усунені від спадкування.

В Кодексі зазначено, що є певні підстави для позбавлення прав на спадкування певних осіб. Навіть якщо існували певні передумови для закликання їх до спадкування. Наприклад, наявність певного ступеня спорідненості, призначення спадкоємцем у тексті заповіту чи перебування у шлюбі за спадкодавцем.

Згідно зі ст. 1224 Цивільного Кодексу, не мають права на спадкування:

• Особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя. Таке положення не стосується особи, яка вчинила замах та спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом;
• Особа, яка умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і таким чином сприяла виникненню права на спадкування у неї самої чи інших осіб, або ж сприяла збільшенню її частки у спадщині;

Не мають права на спадкування за законом:

• Батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав та їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
• Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо така обставина встановлена судом;
• Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте за час шлюбу.

Також, за рішенням суду, особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво був у безпорадному стані.